Реалії користування планшетними комп’ютерами, на які на жаль, жодним чином не вплинуть нові зміни в наказ 3233/5 Мінюсту для Департаменту .
Нормативно правові акти щодо користування та зберігання планшетних комп’ютерів засудженими часто змінюються (тричі за останні півроку), що вказує на те, що керівництво Мінюсту акцентує свою увагу на врегулюванні цієї сфери, і це дійсно позитивна тенденція.
АЛЕ ВСІ ці зміни жодним чином не впливають на вирішення джерела проблем – не дають для адміністрації установ виконання покарань цілісного організаційно-технічного комплексу заходів, які б гарантували режим безпеки при користуванні планшетами.
Обрано «ліберальний» шлях регулювання обмеженої кількості деяких функцій пристрою, який можливо в контексті гуманізації пенітенціарної системи повинен бути популярним, але не спрацьовує оскільки по суті просто перекладає відповідальність на керівників установ виконання покарань. Адже вони розуміють, що сучасний планшетний комп’ютер – мультимедійний пристрій загального користування має значно ширший перелік можливостей комунікацій, безпеку яких вони гарантувати не зможуть, а відповідальність у випадку порушень нести будуть.
Адміністрації установ, навіть не маючи спеціальних знань в створенні захищених інформаційних систем, інтуїтивно розуміють, що програмна заборона відеокамери або SIM карти є абсолютно недостатніми заходами для обмеження тільки дозволеними комунікаціями.
Тому і виникають такі ситуації які описані в коментарі:
На нашу думку,обраний «ліберальний» підхід може привести тільки до зростання негативного резонансу у суспільстві та дискредитації самої ідеї використання сучасних технологій для підвищення ефективності ресоціалізації.